Апеляційні скарги на рішення (ухвалу) в цивільній справі - Скарги - Зразки документів - Каталог файлів - Юридична консультація
Четвер, 21.08.2014, 16:04
Вітаю Вас, Гість | RSS
Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 0
Гостей: 0
Користувачів: 0
Форма входу
Головна » Файли » Зразки документів » Скарги

Апеляційні скарги на рішення (ухвалу) в цивільній справі
08.12.2011, 00:59

До Апеляційного суду м.Києва

 

Позивач: Чудов Георгій Васильович

(поштовий індекс, адрес, телефон)

 

Відповідач: Сичків Ілля Самійлович

(поштовий індекс, адрес, телефон)

 

Апеляційна скарга

на ухвалу Шевченківського районного суду м.Києва від 28 квітня 2003 року в повному обсязі

 

Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 11.10.2002 р. мені, Чудову Г.В., відмовлено в позові до Сичківа І.С. про стягнення боргу, а його зустрічний позов задоволено частково.

25.11.2002 року на це рішення я подав апеляційну скаргу і одночасно просив поновити строк на оскарження рішення.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 28.04.2003 р., постановленою через чотири місяці після подання апеляційної скарги мені відмовлено в поновленні строку на її подання.

Вважаю, що суд безпідставно відмовив мені в поновленні строку на подання апеляційної скарги, тому що я пропустив цей строк з поважних для мене причин, які суд мав взяти до уваги.

Протягом строку на апеляційне оскарження я неодноразово звертався до суду з проханням надати мені для ознайомлення рішення суду і протокол судового засідання.

Головуючий в справі відмовляв мені, посилаючись на те, що секретар судового засідання захворіла і тому не можна виготовити протокол судового засідання.

Лише 20.11.2002 р. я отримав справу для ознайомлення і вже 25.11.2002 р. подав апеляційну скаргу.

За таких обставин суд мав врахувати об’єктивність причини пропуску мною строку на подання апеляційної скарги і поновити його.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 89, 291 ЦПК України,

Прошу:

Скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м.Києва від 28.04.2003 року і передати справу до цього ж суду для вирішення питання про прийняття моєї апеляційної скарги на рішення цього ж суду від 11.10.2002 р.

 

Додаток: Копія апеляційної скарги для Сичківа І.С.

 

Дата                                                                                                  підпис


Апеляційний суд м.Києва

01061, м.Київ вул. Володимирська, 15

 

Позивача: Рябенка Андрія Івановича

(поштовий індекс, адрес, телефон)

 

Відповідач: Рябенко Тетяна Вікторівна

(поштовий індекс, адрес, телефон)

 

на рішення Печерського районного

суду м.Києва від 01.04.2004 р.

в справі за позовом Рябенка А.І.

до Рябенко Т.В. про поділ майна

 

АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА

 

Рішенням від 01.04.2004 р. Печерський районний суд м.Києва мій позов до Рябенко Т.В. про поділ спільного сумісного майна, набутого в шлюбі, задовольнив частково: за мною визнано право на колекцію мінералів та золотий перстень; в поділі житлового будинку, автомобіля, плити електричної "Мрія”, морозильної камери, холодильника, меблевого гарнітура, ікони срібної "Благовіщення”, картини "Мадонна” мені відмовлено з тих підстав, що зазначені речі є особистою приватною власністю відповідачки.

Вважаю зазначене рішення таким, що не відповідає дійсним обставинам справи і вимогам закону, а тому оскаржую його в повному обсязі з наступних підстав.

З відповідачкою ми були в шлюбі з 1964 року, маємо двох дорослих дітей.

В шлюбі нажили житловий будинок, в якому проживаємо й зараз, автомобіль, меблевий гарнітур, холодильник, морозильну камеру, плиту електричну, картини, ікони, дорогі ювелірні прикраси, посуд, одяг.

Я пред’явив до суду позов про поділ не всього нажитого в шлюбі майна, але суд вирішив, зваживши на доводи позивачки, що я хочу забагато.

Суд погодився з доводами позивачки про те, що житловий будинок № 5 на вул. Червневій, в якому ми проживаємо, є особистою власністю відповідачки, тому що подарований їй матір’ю Савченко Оленою Петрівною, нині покійною.

Договір дарування дійсно мав місце 18.05.1976 р. До цього будинок належав Савченко О.П. Але у квітні 1976 р. вона тяжко захворіла, їй треба було терміново змінити місце проживання на південний морський район.

Тоді ми утрьох — дружина, її мати і я — домовились, що Савченко О.П. залишає нам свій будинок, а ми з дружиною за наші сімейні кошти купляємо для неї житло у м.Ялті. Що й зробили 08.05.1976 р., а Савченко О.П. подарувала нам свій будинок, уклавши договір дарування з відповідачкою. На мою пропозицію все це було викладено в окремому договорі між нами, який було складено в письмовій формі.

Я надавав цей договір суду, але суд не прийняв його як доказ з тієї підстави, що він не посвідчений нотаріально.

Вважаю, що така відмова є незаконною, тому що цей договір — письмовий доказ і має безпосереднє відношення до нашого з відповідачкою спору.

Тому прошу Апеляційний суд прийняти цей договір на підтвердження моїх доказів і дати йому належну оцінку.

Необгрунтованими є висновки суду і щодо решти спірного майна, яке суд визнав особистим майном відповідачки.

Автомобіль ВАЗ відповідачці виділили в порядку черги на роботі, але заплатили за нього ми грішми з нашого спільного сімейного бюджету.

Суд знехтував моїми доводами з цього питання і не зважив на мої доводи про те, що у відповідності до ст. 60 СК України майно, набуте за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Холодильник, меблевий гарнітур, електроплиту "Мрія”, морозильну камеру, ікону, картину суд визнав особистим майном відповідачки з тієї підстави, що вона придбала їх в той час, коли я не працював за станом здоров’я цілий рік.

Але при цьому суд знову порушив вимоги ст. 60 СК України про те, що майно набуте в шлюбі, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку.

Я був членом МЖК "Всесвіт” і працював на будівництві житлового будинку, в якому нашій сім’ї мали надати квартиру.

Там я отримав травму не зі своєї вини і майже рік був прикутий до ліжка.

А відповідачка в цей час отримала квартиру, яку я будував, і придбала до неї необхідне майно за гроші, які ми складали для обладнання квартири.

Отже, суд припустився порушень як процесуального закону — ст.ст. 15, 30 ЦПК України не взяв у мене докази, не дав оцінки моїм доводам, віддав явну перевагу доводам відповідачки, так і матеріального закону — ст.ст. 57, 60, 70 СК України.

Враховуючи те, що районним судом зібрана більшість доказів, а решту, не прийняту у мене доказів я надам в судовому засіданні. Апеляційний суд у відповідності до ст.ст. 305, 309 ЦПК України має постановити у справі нове рішення.

Керуючись ст.ст. 305, 309 ЦПК України,

Прошу:

1.     Задовольнити мою апеляційну скаргу. Скасувати рішення і постановити нове рішення, яким мої вимоги задовольнити.

2.     Поділити між мною та позивачкою наше спільне майно (перелік майна із зазначенням вартості), виділивши мені половину на розсуд відповідачки; обов’язковим є лише виділ ½ частки житлового будинку.

Якщо у відповідачки виникнуть заперечення проти оцінки майна, я згоден на проведення експертизи, але витрати по її оплаті прошу покласти на відповідачку.

3.     Покласти на відповідачку судові витрати.

 

Додаток:

1.     Копія апеляційної скарги.

2.     Квитанція про сплату держмита.

 

Дата                                                          підпис

Категорія: Скарги | Додав: Alexander
Переглядів: 3767 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 2.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email:
Код *:
Пошук
Друзі сайту