Апеляційний суд м. Києва

Захисника М.О.Н.

в інтересах засудженого

К.О.П.

АПЕЛЯЦІЯ

01 жовтня 2004 року Печерський районний суд м. Києва ухвалив вирок, яким К.О.П. визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, та призначено покарання у вигляді 7 років позбавлення волі із застосуванням ст. 69 КК України.

У порядку ст. 71 КК України суд до призначеного покарання частково приєднав невідбуту К.О.П. частину покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 29 серпня 2002 року за ч. 2 ст. 140, ст. 43 КК України та остаточно призначив К.О.П. покарання у вигляді 7 років 6 місяців позбавлення волі.

К.О.П. визнаний винним у тому, що 01 липня 2004 року, близько 23-ї години, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, відкрив ключем двері автомобіля марки „ ВАЗ – 21009”, державний номер 355-05 КА, який належав С.М.П., та незаконно заволодів цим транспортним засобом.

В подальшому, керуючи автомобілем К.О.П. проїхав приблизно 10 метрів, після чого не впорався з його керуванням, допустив зіткнення зі стовпом, внаслідок чого було пошкоджено автомобіль на суму 11200 гривень.

Не зважаючи на те, що судом при призначенні К.О.П. міри покарання були враховані обставини, що пом’якшують покарання та застосовано ст. 69 КК України та призначено покарання нижче від найнижчої межі у вигляді 7 років позбавлення волі, вважаю його невідповідним ступеню тяжкості злочину та особі засудженого, оскільки за своїм розміром є явно несправедливим внаслідок суворості і підлягає зміні в сторону пом’якшення з наступних підстав.

Визнаючи обставиною, що обтяжує покарання, суд у вироку посилається на те, що в момент скоєння злочину мій підзахисний знаходився у стані алкогольного сп’яніння. Однак К.О.П. це заперечував, а будь-які інші дані, які б підтверджували даний факт, у матеріалах кримінальної справи відсутні.

Таким чином, посилання суду у вироку на цю обставину, яка обтяжує вину К.О.П., не обґрунтовані та не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом.

 При призначенні покарання суд не врахував те, що К.О.П. має постійне місце проживання в м. Києві, працює механіком­ ПП „Чароід”, характеризується з позитивної сторони, відшкодував потерпілому збитки в повному обсязі.

Вважаю, що призначене судом К.О.П. покарання не відповідає його особі та за своїм розміром є явно несправедливим внаслідок суворості.

На підставі вищевикладеного, та керуючись ст.ст. 348, 366, 372 КПК України,-

ПРОШУ:

Вирок Печерського районного суду м.Києва від 01 жовтня 2004 року, яким К.О.П. засуджено за ч. 3 ст. 289 КК України до позбавлення волі строком на 7 років із застосуванням ст. 69 КК України, змінити в сторону пом’якшення.

Захисник                                                                               М.О.Н.

21 жовтня 2004 року

12. Доповнення до апеляції на вирок суду

Апеляційний суд м.Києва

Захисника М.О.П.

В інтересах засудженого К.О.П.

ДОПОВНЕННЯ ДО АПЕЛЯЦІЇ

Вироком Печерського районного суду м.Києва від 01 жовтня 2004 року К.О.П. визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України та призначено покарання у вигляді 7 років позбавлення волі із застосуванням ст. 69 КК України.

29 жовтня до апеляційного суду м. Києва на даний вирок було подано апеляцію. Однак в апеляції не було зазначено, що засуджений К.О.П. страждає низкою хронічних захворювань, одне з яких „ішемічна хвороба серця”, з приводу якого він перебуває на диспансерному обліку в Київський міській лікарні № 14.

Захисник                                                                                            М.О.Н.

15 листопада 2004 року